Попередній договір

Поняття попереднього договору визначено у ст. 635 Цивільного кодексу України. Зокрема, законодавцем передбачено, що попереднім є договір, сторони якого зобов’язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Отже, предметом попереднього договору є саме укладання у майбутньому основного договору на умовах та у строки, визначені попереднім договором.

Наприклад: «Ми, сторони, зобов’язуємось у майбутньому, в строк до … дві тисячі вісімнадцятого року, укласти договір купівлі-продажу нерухомості (основний договір) у встановленій законом формі та на умовах, визначених цим договором».

Істотною умовою попереднього договору є строк укладання основного договору, і якій не може перевищувати одного року. Варто також зауважити, що у ст. 182 ГК України навіть передбачена можливість звернення до суду суб’єкту господарювання про примушення укладання основного договору, якщо одна зі сторін, одержавши проект основного договору, ухиляється від його укладання.

У попередньому договорі окрім строку (терміну) укладання основного договору повинні міститися інші умови, за якими сторони вже досягли згоди, а саме: ціна, порядок передачі об’єкта, місце та час нотаріального оформлення договору, порядок несення витрат, пов’язаних з нотаріальним посвідченням основного договору і т. ін.

Окремо слід зазначити, що попередній договір являє собою організаційну угоду, яка не впливає на правовий режим майна, яке буде предметом основного договору. У зв’язку з цим укладання попереднього договору щодо чужого майна, майбутнього або іншого майна, на яке сторона не володіє необхідним юридичним титулом, не призводить до його нікчемності. Навпаки, конструкція попереднього договору розрахована саме на такі випадки та сприяє швидкому входженню майна в цивільний правообіг.

Якщо припустити, що нотаріус при посвідченні попереднього договору повинен вимагати всі документи, які необхідні при укладанні основного договору, то тоді втрачається сенс попереднього договору. Адже на практиці необхідність укладання попередніх договорів і виникає у разі, якщо з якихось причин основний договір не може бути укладено у цей час (не оформлена спадщина, не одержані документи про право власності на новозбудоване майно тощо).

TOP
error: Content is protected !!