Заповіт

Заповіт - це особисте розпорядження особи щодо юридичної долі належного їй майна на випадок смерті. Заповідачем може бути фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Складаючи заповіт така особа повинна усвідомлювати, що для його визнання дійсним у майбутньому, документ повинен бути оформлений у письмовій формі і належним чином посвідчений у нотаріуса. За бажанням заповідача, цей документ посвідчується у присутності свідків. Цікавою особливістю даного правочину є те, що заповіт може складатися необмежену кількість раз, при цьому, з юридичної точки зору, кожен новий заповіт автоматично анулює усі попередньо складені заповіти особи. В обов'язку заповідача також відсутні зобов'язання попереджати свідків попередніх заповітів або спадкоємців, зазначених у попередніх заповітах, про зміну своєї волі, що на практиці може викликати суперечки між особами, які вважають себе належними спадкоємцями заповідача. Також цікавою особливістю є те, що зазначене в заповіті майно успадкує саме та особа, ім'я (найменування) якої буде зазначено у тексті документа, включаючи навіть юридичну особу чи державу, і зовсім не обов'язково спадкоємець за законом (окрім випадків, коли у нього є обов'язкова частка). Заповідачем в заповіті може бути вказане все належне на день посвідчення і в майбутньому майно, або на конкретно визначене майно. В останньому випадку бажано взяти з собою оригінал або копію правовстановлюючого документа, для правильного зазначення у заповіті адреси і назви цього майна. Також, для уникнення помилок, бажано взяти оригінал чи копію паспорта особи, на яку буде складено заповіт. За бажанням заповідача в заповіті може бути зазначена умова, виконання якої є необхідною для того, щоб особа стала повноправним власником майна, що спадкується.

TOP
error: Content is protected !!